українська » словенська | 71 [сімдесят один] | Щось хотіти

71 [enainsedemdeset] nekaj hoteti (želeti)

Що ви хочете?	Kaj hočete?
Хочете грати у футбол?	Hočete igrati nogomet?
Чи хочете ви відвідати друзів?	Hočete obiskati prijatelje?
Хотіти	hoteti
Я не хочу прийти пізно.	Nočem priti pozno.
Я не хочу туди йти.	Nočem iti tja.
Я хочу йти додому.	Hočem (iti) domov.
Я хочу залишитися вдома.	Hočem ostati doma.
Я хочу бути сам / сама.	Hočem biti sam(a).
Чи хочеш ти залишитися тут?	Hočeš ostati tukaj?
Хочеш тут їсти?	Hočeš jesti tukaj?
Хочеш тут спати?	Hočeš spati tukaj?
Хочете від’їжджати завтра?	Hočete jutri odpotovati?
Чи хочете Ви залишитися до завтра?	Hočete ostati do jutri?
Чи хочете Ви заплатити тільки завтра?	Hočete plačati račun šele jutri?
Чи хочете ви на дискотеку?	Hočete v disko?
Чи хочете ви у кіно?	Hočete v kino?
Чи хочете ви у кафе?	Hočete v kavarno?

Як мозок вчить нові слова

Коли ми вчимо слова, наш мозок зберігає новий зміст. Але навчання функціонує лише завдяки постійному повторюванню. Наскільки добре наш мозок зберігає слова, залежить від багатьох факторів. Але найважливішим є те, що ми регулярно повторюємо слова. Лише слова, які ми часто читаємо або пишемо, запам’ятовуються. Можна сказати, ці слова архівуються як зображення. Цей принцип навчання справедливий також для мавп. Мавпи можуть навчатися «читати» слова, коли вони їх досить часто бачать. Хоча вони не розуміють слів, вони їх розпізнають за формою. Щоб вільно говорити мовою ми потребуємо багато слів. Для цього слова повинні бути добре організовані. Адже наша пам’ять функціонує як архів. Щоб швидко знайти слово, необхідно знати, де його слід шукати. Тому краще вчити слова в певному контексті. Так наша пам’ять може завжди відкривати правильну папку. Але навіть те, що ми добре вивчили, ми можемо знов забути. Тоді знання переходить з активної форми у пасивну. Завдяки забуванню ми звільняємося від знання, яке нам не потрібно. Так наш мозок створює місце для нових і важливих справ. Тому важливо, щоб ми регулярно активували наші знання. Що збережено у пасиві – втрачено не назавжди. Коли ми бачимо забуті слова, ми знов згадуємо їх. Що один раз було вивчено, за другим разом вивчається швидше. Хто хоче розширити свій словник, повинен також розширити свої хобі. Адже кожен з нас має певні інтереси. Тому ми займаємося зазвичай завжди одними й тими ж справами. Але мова складається з багатьох різних семантичних полів. Хто цікавиться політикою, повинен також читати спортивні газети!