українська » румунська | 71 [сімдесят один] | Щось хотіти

71 [şaptezeci şi unu] „a vrea” ceva

Що ви хочете?	Ce vreţi?
Хочете грати у футбол?	Vreţi să jucaţi fotbal?
Чи хочете ви відвідати друзів?	Vreţi să vizitaţi prieteni?
Хотіти	a vrea
Я не хочу прийти пізно.	Nu vreau să vin târziu.
Я не хочу туди йти.	Nu vreau să merg acolo.
Я хочу йти додому.	Vreau să merg acasă.
Я хочу залишитися вдома.	Vreau să rămân acasă.
Я хочу бути сам / сама.	Vreau să fiu singur.
Чи хочеш ти залишитися тут?	Vrei să rămâi aici?
Хочеш тут їсти?	Vrei să mănânci aici?
Хочеш тут спати?	Vrei să dormi aici?
Хочете від’їжджати завтра?	Vreţi să plecaţi mâine?
Чи хочете Ви залишитися до завтра?	Vreţi să rămâneţi până mâine?
Чи хочете Ви заплатити тільки завтра?	Vreţi să plătiţi factura abia mâine?
Чи хочете ви на дискотеку?	Vreţi să mergeţi la discotecă?
Чи хочете ви у кіно?	Vreţi să mergeţi la cinematograf?
Чи хочете ви у кафе?	Vreţi să mergeţi la cafenea?

Як мозок вчить нові слова

Коли ми вчимо слова, наш мозок зберігає новий зміст. Але навчання функціонує лише завдяки постійному повторюванню. Наскільки добре наш мозок зберігає слова, залежить від багатьох факторів. Але найважливішим є те, що ми регулярно повторюємо слова. Лише слова, які ми часто читаємо або пишемо, запам’ятовуються. Можна сказати, ці слова архівуються як зображення. Цей принцип навчання справедливий також для мавп. Мавпи можуть навчатися «читати» слова, коли вони їх досить часто бачать. Хоча вони не розуміють слів, вони їх розпізнають за формою. Щоб вільно говорити мовою ми потребуємо багато слів. Для цього слова повинні бути добре організовані. Адже наша пам’ять функціонує як архів. Щоб швидко знайти слово, необхідно знати, де його слід шукати. Тому краще вчити слова в певному контексті. Так наша пам’ять може завжди відкривати правильну папку. Але навіть те, що ми добре вивчили, ми можемо знов забути. Тоді знання переходить з активної форми у пасивну. Завдяки забуванню ми звільняємося від знання, яке нам не потрібно. Так наш мозок створює місце для нових і важливих справ. Тому важливо, щоб ми регулярно активували наші знання. Що збережено у пасиві – втрачено не назавжди. Коли ми бачимо забуті слова, ми знов згадуємо їх. Що один раз було вивчено, за другим разом вивчається швидше. Хто хоче розширити свій словник, повинен також розширити свої хобі. Адже кожен з нас має певні інтереси. Тому ми займаємося зазвичай завжди одними й тими ж справами. Але мова складається з багатьох різних семантичних полів. Хто цікавиться політикою, повинен також читати спортивні газети!