українська » грецька | 71 [сімдесят один] | Щось хотіти

71 [εβδομήντα ένα] θέλω κάτι

71 [ebdomḗnta éna] thélō káti

Що ви хочете?	Τι θέλετε; Ti thélete?
Хочете грати у футбол?	Θέλετε να παίξετε ποδόσφαιρο; Thélete na paíxete podósphairo?
Чи хочете ви відвідати друзів?	Θέλετε να επισκεφτούμε φίλους; Thélete na episkephtoúme phílous?
Хотіти	θέλω; thélō
Я не хочу прийти пізно.	Δεν θέλω να αργήσω.; Den thélō na argḗsō.
Я не хочу туди йти.	Δεν θέλω να πάω.; Den thélō na páō.
Я хочу йти додому.	Θέλω να πάω σπίτι.; Thélō na páō spíti.
Я хочу залишитися вдома.	Θέλω να μείνω (στο) σπίτι.; Thélō na meínō (sto) spíti.
Я хочу бути сам / сама.	Θέλω να μείνω μόνος / μόνη.; Thélō na meínō mónos / mónē.
Чи хочеш ти залишитися тут?	Θέλεις να μείνουμε εδώ; Théleis na meínoume edṓ?
Хочеш тут їсти?	Θέλεις να φάμε εδώ; Théleis na pháme edṓ?
Хочеш тут спати?	Θέλεις να κοιμηθούμε εδώ; Théleis na koimēthoúme edṓ?
Хочете від’їжджати завтра?	Θέλετε να φύγετε αύριο; Thélete na phýgete aúrio?
Чи хочете Ви залишитися до завтра?	Θέλετε να μείνετε ως αύριο; Thélete na meínete ōs aúrio?
Чи хочете Ви заплатити тільки завтра?	Θέλετε να πληρώσετε αύριο το λογαριασμό; Thélete na plērṓsete aúrio to logariasmó?
Чи хочете ви на дискотеку?	Θέλετε να πάμε στη ντίσκο; Thélete na páme stē ntísko?
Чи хочете ви у кіно?	Θέλετε να πάμε σινεμά; Thélete na páme sinemá?
Чи хочете ви у кафе?	Θέλετε να πάμε στην καφετέρια; Thélete na páme stēn kaphetéria?

Як мозок вчить нові слова

Коли ми вчимо слова, наш мозок зберігає новий зміст. Але навчання функціонує лише завдяки постійному повторюванню. Наскільки добре наш мозок зберігає слова, залежить від багатьох факторів. Але найважливішим є те, що ми регулярно повторюємо слова. Лише слова, які ми часто читаємо або пишемо, запам’ятовуються. Можна сказати, ці слова архівуються як зображення. Цей принцип навчання справедливий також для мавп. Мавпи можуть навчатися «читати» слова, коли вони їх досить часто бачать. Хоча вони не розуміють слів, вони їх розпізнають за формою. Щоб вільно говорити мовою ми потребуємо багато слів. Для цього слова повинні бути добре організовані. Адже наша пам’ять функціонує як архів. Щоб швидко знайти слово, необхідно знати, де його слід шукати. Тому краще вчити слова в певному контексті. Так наша пам’ять може завжди відкривати правильну папку. Але навіть те, що ми добре вивчили, ми можемо знов забути. Тоді знання переходить з активної форми у пасивну. Завдяки забуванню ми звільняємося від знання, яке нам не потрібно. Так наш мозок створює місце для нових і важливих справ. Тому важливо, щоб ми регулярно активували наші знання. Що збережено у пасиві – втрачено не назавжди. Коли ми бачимо забуті слова, ми знов згадуємо їх. Що один раз було вивчено, за другим разом вивчається швидше. Хто хоче розширити свій словник, повинен також розширити свої хобі. Адже кожен з нас має певні інтереси. Тому ми займаємося зазвичай завжди одними й тими ж справами. Але мова складається з багатьох різних семантичних полів. Хто цікавиться політикою, повинен також читати спортивні газети!