українська » грузинська | 71 [сімдесят один] | Щось хотіти

71 [სამოცდათერთმეტი] სურვილი

71 [samotsdatertmet'i] survili

Що ви хочете?	რა გინდათ თქვენ?; ra gindat tkven?
Хочете грати у футбол?	ფეხბურთის თამაში გინდათ?; pekhburtis tamashi gindat?
Чи хочете ви відвідати друзів?	მეგობრების მონახულება გინდათ?; megobrebis monakhuleba gindat?
Хотіти	სურვილი; survili
Я не хочу прийти пізно.	არ მინდა გვიან მოვიდე.; ar minda gvian movide.
Я не хочу туди йти.	იქ წასვლა არ მინდა.; ik ts'asvla ar minda.
Я хочу йти додому.	სახლში წასვლა მინდა.; sakhlshi ts'asvla minda.
Я хочу залишитися вдома.	სახლში დარჩენა მსურს.; sakhlshi darchena msurs.
Я хочу бути сам / сама.	მარტო ყოფნა მსურს.; mart'o qopna msurs.
Чи хочеш ти залишитися тут?	აქ გინდა დარჩენა?; ak ginda darchena?
Хочеш тут їсти?	აქ გინდა ჭამა?; ak ginda ch'ama?
Хочеш тут спати?	აქ გინდა ძილი?; ak ginda dzili?
Хочете від’їжджати завтра?	ხვალ გსურთ გამგზავრება?; khval gsurt gamgzavreba?
Чи хочете Ви залишитися до завтра?	ხვალამდე გსურთ დარჩენა?; khvalamde gsurt darchena?
Чи хочете Ви заплатити тільки завтра?	ანგარიშის გადახდა ხვალ გსურთ?; angarishis gadakhda khval gsurt?
Чи хочете ви на дискотеку?	დისკოთეკაზე გინდათ?; disk'otek'aze gindat?
Чи хочете ви у кіно?	კინოში გინდათ?; k'inoshi gindat?
Чи хочете ви у кафе?	კაფეში გინდათ?; k'apeshi gindat?

Як мозок вчить нові слова

Коли ми вчимо слова, наш мозок зберігає новий зміст. Але навчання функціонує лише завдяки постійному повторюванню. Наскільки добре наш мозок зберігає слова, залежить від багатьох факторів. Але найважливішим є те, що ми регулярно повторюємо слова. Лише слова, які ми часто читаємо або пишемо, запам’ятовуються. Можна сказати, ці слова архівуються як зображення. Цей принцип навчання справедливий також для мавп. Мавпи можуть навчатися «читати» слова, коли вони їх досить часто бачать. Хоча вони не розуміють слів, вони їх розпізнають за формою. Щоб вільно говорити мовою ми потребуємо багато слів. Для цього слова повинні бути добре організовані. Адже наша пам’ять функціонує як архів. Щоб швидко знайти слово, необхідно знати, де його слід шукати. Тому краще вчити слова в певному контексті. Так наша пам’ять може завжди відкривати правильну папку. Але навіть те, що ми добре вивчили, ми можемо знов забути. Тоді знання переходить з активної форми у пасивну. Завдяки забуванню ми звільняємося від знання, яке нам не потрібно. Так наш мозок створює місце для нових і важливих справ. Тому важливо, щоб ми регулярно активували наші знання. Що збережено у пасиві – втрачено не назавжди. Коли ми бачимо забуті слова, ми знов згадуємо їх. Що один раз було вивчено, за другим разом вивчається швидше. Хто хоче розширити свій словник, повинен також розширити свої хобі. Адже кожен з нас має певні інтереси. Тому ми займаємося зазвичай завжди одними й тими ж справами. Але мова складається з багатьох різних семантичних полів. Хто цікавиться політикою, повинен також читати спортивні газети!