українська » фінська | 71 [сімдесят один] | Щось хотіти

71 [seitsemänkymmentäyksi] haluta jotakin 2

Що ви хочете?	Mitä haluatte?
Хочете грати у футбол?	Haluatteko pelata jalkapalloa?
Чи хочете ви відвідати друзів?	Haluatteko käydä kylässä ystävien luona?
Хотіти	haluta
Я не хочу прийти пізно.	En halua tulla myöhään.
Я не хочу туди йти.	En halua mennä.
Я хочу йти додому.	Haluan mennä kotiin.
Я хочу залишитися вдома.	Haluan jäädä kotiin.
Я хочу бути сам / сама.	Haluan olla yksin.
Чи хочеш ти залишитися тут?	Haluatko jäädä tänne?
Хочеш тут їсти?	Haluatko syödä täällä?
Хочеш тут спати?	Haluatko nukkua täällä?
Хочете від’їжджати завтра?	Haluatteko lähteä huomenna?
Чи хочете Ви залишитися до завтра?	Haluatteko jäädä huomiseen?
Чи хочете Ви заплатити тільки завтра?	Haluatteko maksaa laskun vasta huomenna?
Чи хочете ви на дискотеку?	Haluatteko mennä diskoon?
Чи хочете ви у кіно?	Haluatteko mennä elokuviin?
Чи хочете ви у кафе?	Haluatteko mennä kahvilaan?

Як мозок вчить нові слова

Коли ми вчимо слова, наш мозок зберігає новий зміст. Але навчання функціонує лише завдяки постійному повторюванню. Наскільки добре наш мозок зберігає слова, залежить від багатьох факторів. Але найважливішим є те, що ми регулярно повторюємо слова. Лише слова, які ми часто читаємо або пишемо, запам’ятовуються. Можна сказати, ці слова архівуються як зображення. Цей принцип навчання справедливий також для мавп. Мавпи можуть навчатися «читати» слова, коли вони їх досить часто бачать. Хоча вони не розуміють слів, вони їх розпізнають за формою. Щоб вільно говорити мовою ми потребуємо багато слів. Для цього слова повинні бути добре організовані. Адже наша пам’ять функціонує як архів. Щоб швидко знайти слово, необхідно знати, де його слід шукати. Тому краще вчити слова в певному контексті. Так наша пам’ять може завжди відкривати правильну папку. Але навіть те, що ми добре вивчили, ми можемо знов забути. Тоді знання переходить з активної форми у пасивну. Завдяки забуванню ми звільняємося від знання, яке нам не потрібно. Так наш мозок створює місце для нових і важливих справ. Тому важливо, щоб ми регулярно активували наші знання. Що збережено у пасиві – втрачено не назавжди. Коли ми бачимо забуті слова, ми знов згадуємо їх. Що один раз було вивчено, за другим разом вивчається швидше. Хто хоче розширити свій словник, повинен також розширити свої хобі. Адже кожен з нас має певні інтереси. Тому ми займаємося зазвичай завжди одними й тими ж справами. Але мова складається з багатьох різних семантичних полів. Хто цікавиться політикою, повинен також читати спортивні газети!