українська » французька | 71 [сімдесят один] | Щось хотіти

71 [soixante et onze] vouloir qc.

Що ви хочете?	Qu’est ce que vous voulez ?
Хочете грати у футбол?	Est-ce que vous voulez jouer au football ?
Чи хочете ви відвідати друзів?	Est-ce que vous voulez rendre visite à des amis ?
Хотіти	vouloir
Я не хочу прийти пізно.	Je ne veux pas arriver en retard.
Я не хочу туди йти.	Je ne veux pas y aller.
Я хочу йти додому.	Je veux aller à la maison.
Я хочу залишитися вдома.	Je veux rester à la maison.
Я хочу бути сам / сама.	Je veux être seul.
Чи хочеш ти залишитися тут?	Veux-tu rester ici ?
Хочеш тут їсти?	Veux-tu manger ici ?
Хочеш тут спати?	Veux-tu dormir ici ?
Хочете від’їжджати завтра?	Voulez-vous partir demain ?
Чи хочете Ви залишитися до завтра?	Voulez-vous rester jusqu’à demain ?
Чи хочете Ви заплатити тільки завтра?	Voulez-vous régler la note seulement demain ?
Чи хочете ви на дискотеку?	Voulez-vous aller à la discothèque ?
Чи хочете ви у кіно?	Voulez-vous aller au cinéma ?
Чи хочете ви у кафе?	Voulez-vous aller au café ?

Як мозок вчить нові слова

Коли ми вчимо слова, наш мозок зберігає новий зміст. Але навчання функціонує лише завдяки постійному повторюванню. Наскільки добре наш мозок зберігає слова, залежить від багатьох факторів. Але найважливішим є те, що ми регулярно повторюємо слова. Лише слова, які ми часто читаємо або пишемо, запам’ятовуються. Можна сказати, ці слова архівуються як зображення. Цей принцип навчання справедливий також для мавп. Мавпи можуть навчатися «читати» слова, коли вони їх досить часто бачать. Хоча вони не розуміють слів, вони їх розпізнають за формою. Щоб вільно говорити мовою ми потребуємо багато слів. Для цього слова повинні бути добре організовані. Адже наша пам’ять функціонує як архів. Щоб швидко знайти слово, необхідно знати, де його слід шукати. Тому краще вчити слова в певному контексті. Так наша пам’ять може завжди відкривати правильну папку. Але навіть те, що ми добре вивчили, ми можемо знов забути. Тоді знання переходить з активної форми у пасивну. Завдяки забуванню ми звільняємося від знання, яке нам не потрібно. Так наш мозок створює місце для нових і важливих справ. Тому важливо, щоб ми регулярно активували наші знання. Що збережено у пасиві – втрачено не назавжди. Коли ми бачимо забуті слова, ми знов згадуємо їх. Що один раз було вивчено, за другим разом вивчається швидше. Хто хоче розширити свій словник, повинен також розширити свої хобі. Адже кожен з нас має певні інтереси. Тому ми займаємося зазвичай завжди одними й тими ж справами. Але мова складається з багатьох різних семантичних полів. Хто цікавиться політикою, повинен також читати спортивні газети!