українська » черкеська | 13 [тринадцять] | Види діяльності

13 [пшIыкIущы] IофшIэн лъэпкъхэр

13 [pshIykIushhy] IofshIjen ljepkhjer

Що робить Марта?	Мартэ сыда ышIэрэр?; Martje syda yshIjerjer?
Вона працює в офісі.	Ащ офисым Iоф щешIэ.; Ashh ofisym Iof shheshIje.
Вона працює за комп’ютером.	Ар компьютерым рэлажьэ.; Ar komp'juterym rjelazh'je.
Де Марта?	Мартэ тыдэ щыI?; Martje tydje shhyI?
У кіно.	Кином щыI.; Kinom shhyI.
Вона дивиться фільм.	Ар фильмэм еплъы.; Ar fil'mjem eply.
Що робить Петро?	Пётр сыда ышIэрэр?; Pjotr syda yshIjerjer?
Він навчається в університеті.	Ар университетым щеджэ.; Ar universitetym shhedzhje.
Він вивчає мови.	Ащ бзэхэр зэрегъашIэх.; Ashh bzjehjer zjeregashIjeh.
Де Петро?	Пётр тыдэ щыI?; Pjotr tydje shhyI?
У кафе.	Кафэм щыI.; Kafjem shhyI.
Він п’є каву.	Ар кофе ешъо.; Ar kofe esho.
Куди вони люблять ходити?	Тэдэ кIонхэр ахэм якIас?; Tjedje kIonhjer ahjem jakIas?
На концерти.	Концертым.; Koncertym.
Вони люблять слухати музику.	Музыкэм едэIунхэр ахэм якIас.; Muzykjem edjeIunhjer ahjem jakIas.
Куди вони не люблять ходити?	Ахэм тыда зыдэкIонхэр ямыкIасэр?; Ahjem tyda zydjekIonhjer jamykIasjer?
На дискотеку.	Дискотекэр ары.; Diskotekjer ary.
Вони не люблять танцювати.	Ахэм къэшъоныр якIасэп.; Ahjem kjeshonyr jakIasjep.

Медіа та мова

На нашу мову впливають також засоби масової інформації, мас-медіа. Особливо велику роль в цьому відіграють нові мас-медіа. Внаслідок застосування смс, E-Mail та чату виникла власна мова. Звісно, що в кожній країні ця медіа-мова відрізняється. Але певні ознаки знаходяться в усіх медіа мовах. Насамперед для нас як користувачів важлива швидкість. Хоча ми пишемо, ми бажаємо створювати живу комунікацію. Це означає, ми б хотіли якомога швидше обмінюватися інформацією. Таким чином, ми симулюємо реальну розмовну ситуацію. Наша мова набула завдяки цьому певною мірою усний характер. Слова чи речення дуже часто скорочуються. Правила граматики чи пунктуація здебільшого ігноруються. Наш правопис більш довільний, прийменники часто зовсім відсутні. Емоції в медіа-мові висловлюються вербально дуже рідко. Тут ми охоче використовуємо смайлики. Це такі символи, які повинні показати, що саме ми відчуваємо. Також існує власний код для смс і сленг для чат-комунікацій. Через це медіа-мова – дуже спрощена мова. Але вона використовується всіма користувачами подібно. Дослідження показують, що освіта чи інтелект не мають значення. Особливо охоче медіа-мову використовує молодь. Через це критики вважають, що наша мова під загрозою. Наука сприймає феномен менш песимістично. Адже діти можуть вирішувати, коли і як вони повинні писати. Експерти вважають, що нова медіа-мова навіть має переваги. Адже вона може сприяти мовній компетентності та креативності дітей. Отож: сьогодні знов пишеться більше, але не листів, а E-Mail! Це ж нас радує!