українська » шведська | 71 [сімдесят один] | Щось хотіти

71 [sjuttioett] vilja något

Що ви хочете?	Vad vill ni?
Хочете грати у футбол?	Vill ni spela fotboll?
Чи хочете ви відвідати друзів?	Vill ni besöka vänner?
Хотіти	vilja
Я не хочу прийти пізно.	Jag vill inte komma för sent.
Я не хочу туди йти.	Jag vill inte gå dit.
Я хочу йти додому.	Jag vill gå hem.
Я хочу залишитися вдома.	Jag vill stanna hemma.
Я хочу бути сам / сама.	Jag vill vara ensam.
Чи хочеш ти залишитися тут?	Vill du stanna här?
Хочеш тут їсти?	Vill du äta här?
Хочеш тут спати?	Vill du sova här?
Хочете від’їжджати завтра?	Ska ni åka iväg imorgon?
Чи хочете Ви залишитися до завтра?	Vill ni stanna till imorgon?
Чи хочете Ви заплатити тільки завтра?	Vill ni betala räkningen först imorgon?
Чи хочете ви на дискотеку?	Vill ni gå på diskotek?
Чи хочете ви у кіно?	Vill ni gå på bio?
Чи хочете ви у кафе?	Vill ni gå på kafé?

Як мозок вчить нові слова

Коли ми вчимо слова, наш мозок зберігає новий зміст. Але навчання функціонує лише завдяки постійному повторюванню. Наскільки добре наш мозок зберігає слова, залежить від багатьох факторів. Але найважливішим є те, що ми регулярно повторюємо слова. Лише слова, які ми часто читаємо або пишемо, запам’ятовуються. Можна сказати, ці слова архівуються як зображення. Цей принцип навчання справедливий також для мавп. Мавпи можуть навчатися «читати» слова, коли вони їх досить часто бачать. Хоча вони не розуміють слів, вони їх розпізнають за формою. Щоб вільно говорити мовою ми потребуємо багато слів. Для цього слова повинні бути добре організовані. Адже наша пам’ять функціонує як архів. Щоб швидко знайти слово, необхідно знати, де його слід шукати. Тому краще вчити слова в певному контексті. Так наша пам’ять може завжди відкривати правильну папку. Але навіть те, що ми добре вивчили, ми можемо знов забути. Тоді знання переходить з активної форми у пасивну. Завдяки забуванню ми звільняємося від знання, яке нам не потрібно. Так наш мозок створює місце для нових і важливих справ. Тому важливо, щоб ми регулярно активували наші знання. Що збережено у пасиві – втрачено не назавжди. Коли ми бачимо забуті слова, ми знов згадуємо їх. Що один раз було вивчено, за другим разом вивчається швидше. Хто хоче розширити свій словник, повинен також розширити свої хобі. Адже кожен з нас має певні інтереси. Тому ми займаємося зазвичай завжди одними й тими ж справами. Але мова складається з багатьох різних семантичних полів. Хто цікавиться політикою, повинен також читати спортивні газети!