українська » польська | 71 [сімдесят один] | Щось хотіти

71 [siedemdziesiąt jeden] chcieć coś

Що ви хочете?	Co chcecie?
Хочете грати у футбол?	(Czy) Chcecie grać w piłkę nożną?
Чи хочете ви відвідати друзів?	(Czy) Chcecie odwiedzić przyjaciół?
Хотіти	chcieć
Я не хочу прийти пізно.	Nie chcę się spóźnić.
Я не хочу туди йти.	Nie chcę tam iść.
Я хочу йти додому.	Chcę iść do domu.
Я хочу залишитися вдома.	Chcę zostać w domu.
Я хочу бути сам / сама.	Chcę być sam / sama.
Чи хочеш ти залишитися тут?	(Czy) Chcesz tutaj zostać?
Хочеш тут їсти?	(Czy) Chcesz tutaj jeść?
Хочеш тут спати?	(Czy) Chcesz tutaj spać?
Хочете від’їжджати завтра?	(Czy) Chce pan / pani jutro wyjechać?
Чи хочете Ви залишитися до завтра?	(Czy) Chce pan / pani zostać do jutra?
Чи хочете Ви заплатити тільки завтра?	(Czy) Chce pan / pani zapłacić ten rachunek dopiero jutro?
Чи хочете ви на дискотеку?	(Czy) Chcecie iść na dyskotekę?
Чи хочете ви у кіно?	(Czy) Chcecie iść do kina?
Чи хочете ви у кафе?	(Czy) Chcecie iść do kawiarni?

Як мозок вчить нові слова

Коли ми вчимо слова, наш мозок зберігає новий зміст. Але навчання функціонує лише завдяки постійному повторюванню. Наскільки добре наш мозок зберігає слова, залежить від багатьох факторів. Але найважливішим є те, що ми регулярно повторюємо слова. Лише слова, які ми часто читаємо або пишемо, запам’ятовуються. Можна сказати, ці слова архівуються як зображення. Цей принцип навчання справедливий також для мавп. Мавпи можуть навчатися «читати» слова, коли вони їх досить часто бачать. Хоча вони не розуміють слів, вони їх розпізнають за формою. Щоб вільно говорити мовою ми потребуємо багато слів. Для цього слова повинні бути добре організовані. Адже наша пам’ять функціонує як архів. Щоб швидко знайти слово, необхідно знати, де його слід шукати. Тому краще вчити слова в певному контексті. Так наша пам’ять може завжди відкривати правильну папку. Але навіть те, що ми добре вивчили, ми можемо знов забути. Тоді знання переходить з активної форми у пасивну. Завдяки забуванню ми звільняємося від знання, яке нам не потрібно. Так наш мозок створює місце для нових і важливих справ. Тому важливо, щоб ми регулярно активували наші знання. Що збережено у пасиві – втрачено не назавжди. Коли ми бачимо забуті слова, ми знов згадуємо їх. Що один раз було вивчено, за другим разом вивчається швидше. Хто хоче розширити свій словник, повинен також розширити свої хобі. Адже кожен з нас має певні інтереси. Тому ми займаємося зазвичай завжди одними й тими ж справами. Але мова складається з багатьох різних семантичних полів. Хто цікавиться політикою, повинен також читати спортивні газети!