українська » есперанто | 71 [сімдесят один] | Щось хотіти

71 [sepdek unu] voli ion

Що ви хочете?	Kion vi volas?
Хочете грати у футбол?	Ĉu vi volas futbali?
Чи хочете ви відвідати друзів?	Ĉu vi volas viziti amikojn?
Хотіти	voli
Я не хочу прийти пізно.	Mi ne volas veni malfrue.
Я не хочу туди йти.	Mi ne volas iri tien.
Я хочу йти додому.	Mi volas iri hejmen.
Я хочу залишитися вдома.	Mi volas resti hejme.
Я хочу бути сам / сама.	Mi volas esti sola.
Чи хочеш ти залишитися тут?	Ĉu vi volas resti ĉi-tie?
Хочеш тут їсти?	Ĉu vi volas manĝi ĉi-tie?
Хочеш тут спати?	Ĉu vi volas dormi ĉi-tie?
Хочете від’їжджати завтра?	Ĉu vi volas forveturi morgaŭ?
Чи хочете Ви залишитися до завтра?	Ĉu vi volas resti ĝis morgaŭ?
Чи хочете Ви заплатити тільки завтра?	Ĉu vi volas pagi la fakturon nur morgaŭ?
Чи хочете ви на дискотеку?	Ĉu vi volas iri diskoteken?
Чи хочете ви у кіно?	Ĉu vi volas iri kinejen?
Чи хочете ви у кафе?	Ĉu vi volas iri kafejen?

Як мозок вчить нові слова

Коли ми вчимо слова, наш мозок зберігає новий зміст. Але навчання функціонує лише завдяки постійному повторюванню. Наскільки добре наш мозок зберігає слова, залежить від багатьох факторів. Але найважливішим є те, що ми регулярно повторюємо слова. Лише слова, які ми часто читаємо або пишемо, запам’ятовуються. Можна сказати, ці слова архівуються як зображення. Цей принцип навчання справедливий також для мавп. Мавпи можуть навчатися «читати» слова, коли вони їх досить часто бачать. Хоча вони не розуміють слів, вони їх розпізнають за формою. Щоб вільно говорити мовою ми потребуємо багато слів. Для цього слова повинні бути добре організовані. Адже наша пам’ять функціонує як архів. Щоб швидко знайти слово, необхідно знати, де його слід шукати. Тому краще вчити слова в певному контексті. Так наша пам’ять може завжди відкривати правильну папку. Але навіть те, що ми добре вивчили, ми можемо знов забути. Тоді знання переходить з активної форми у пасивну. Завдяки забуванню ми звільняємося від знання, яке нам не потрібно. Так наш мозок створює місце для нових і важливих справ. Тому важливо, щоб ми регулярно активували наші знання. Що збережено у пасиві – втрачено не назавжди. Коли ми бачимо забуті слова, ми знов згадуємо їх. Що один раз було вивчено, за другим разом вивчається швидше. Хто хоче розширити свій словник, повинен також розширити свої хобі. Адже кожен з нас має певні інтереси. Тому ми займаємося зазвичай завжди одними й тими ж справами. Але мова складається з багатьох різних семантичних полів. Хто цікавиться політикою, повинен також читати спортивні газети!